Повернувся....

     День добрий, пробачте, що змусив так довго залишити блог без нового контенту. Довго був у селі та не мав змоги вільно виходити у інтернет. Буду старатися поповнювати нашу скарбинчку фотографій частіше. Отже, за час проведений у селі я зробив чимало фотографій. Виконав декілька замовлень на портрет та побував у нових місцях де раніше не був.
     Виїхавши за село, коли сонце стало менше припікати, я вирушив у напрямку сусідніх сіл дорога до яких пролягає через поле фасолі.


      Під'їжджаючи   до одного із сіл, побачив поле, яке було всіяне вже розквітнувшим рабсом (рослина сімейства капустяних. Використовують в основному для виготовлення біопалива), а поміж нього росли маки. Ну що було далі ви можете бачити знизу.














      Проїхавши через поле, я виїхав на між районну трасу та проїхав 300м до так мною названого, тунелю з дерев.


      Їдучи у напрямку мого села, заїхав до покинутого та напів-зрунованного  міні аеропорту для кукурдзяних літаків, що засівали поля. Чомусь закрадається думка, що вони й продовжують здійснювати там посадки, адже злітна смуга неушкоджена. Приїхавши на місце застав лише фундамент одного з терміналів або якихось приміщень.


      Вже у самому селі, якраз розрахувавши час, я доїхав до місця де мав зробити пейзажні фото заходу.





     Якогось дня, після того, як пройшов сильний дощ, я помітив, що за селом не далеко від нас пливла дуже фотогенічна хмара. Казати, що я вирушив за нею у погоню, це нічого не сказати.


      Сидячі вечері вдома, вирішив влаштувати чергові катання на байку та вирушив в об'їзд нашого лісу. Помітив там посадку з беріз, заїхав:


      Доречі, ось ці самі поля та дорога по якій я їхав.


     Ще б каркас металевий та замість фасолі виноград та було б як у Провансі...


      Приїхавши на край лісу вздовж якого їхав, вирушив знімати.


      А повертаючись додому кинулося у око одне дерево, зовні нічим не примітне проте баланс білого та витримка роблять чудеса. Ой довго я біля нього грався...)


      Побував, доречі на королеві здешніх рік, р. Горинь. Вона, як завжди, вразила мене красою.


      Будучи у селі поїхав до фруктових садів і прийхавши на місце побачив таку дивину. Поля, всіяні білими квітами. Як пізніше виявилось, це була гречка. PROFIT...)





      Ну і на останок тіеї прогулянки поїхав зняти пару кадрів заходу у Ч/Б.

     А про портрети я розповім у наступних постах. До зустрічі!

Коментарі

Популярні публікації